Взимку кияни можуть не знайти на місці частини улюблених кафе. Нові правила роботи під час тривог, дорогі генератори й відчутний спад відвідувачів ставлять під загрозу до 20% закладів громадського харчування. Ресторанна експертка Ольга Насонова прогнозує, що частина з них піде на вимушену паузу до весни 2027 року, і стосується це не лише столиці, а й інших великих міст.
Критичним може стати початок грудня. Саме тоді закінчується перехідний період, відведений бізнесу на підготовку приміщень до нових вимог безпеки.
Що змінили нові правила під час тривог
З 4 вересня діє постанова Кабміну №1092, яка прив'язує роботу бізнесу до рівня повітряної загрози. Тривоги тепер бувають двох рівнів:
-
жовтий - загроза атаки дронів, працювати можна, якщо виконано вимоги безпеки;
-
червоний - ризик ракетного чи комбінованого удару, роботу зупиняють, а персонал і гості йдуть в укриття.
Щоб обслуговувати гостей під час жовтої тривоги, ресторану потрібне укриття або належно облаштований безпечний простір. На підготовку дали три місяці, до 4 грудня. Після цієї дати заклад без захищеного приміщення вже не зможе просто працювати далі, спираючись на згоду персоналу. Автоматичного закриття правила не передбачають, ідеться саме про роботу під час тривоги.
Окреме укриття будувати не обов'язково, безпечний простір можна облаштувати й усередині будівлі, якщо він відповідає нормам. Але на практиці це непросто. Багато столичних закладів займають перші поверхи житлових будинків: панорамні вікна, маленькі зали, кухня на пів приміщення. Без серйозної перебудови там нічого не облаштуєш.
Легше тим, хто вже працює в підвалах. За оцінкою Насонової, таких ресторанів у Києві та Дніпрі близько 15%, в Одесі не більше 5%. Проте й підвал ще не означає відповідності всім нормам. Найважче маленьким кав'ярням, пекарням і фастфуду, які орендують крихітні площі й не потягнуть переобладнання.
Гостей менше, витрати ті самі
Правила з'явилися в і без того непростий для галузі час. У жовтні відвідуваність київських ресторанів, за даними експертки, впала на 30-50% порівняно з минулим роком, тобто в окремих закладах гостей майже вдвічі менше. Оренда, комуналка, продукти, зарплати і обслуговування обладнання при цьому нікуди не ділися.
Найбільше б'ють по кишені відключення світла. Генератор потребує пального, сервісу й ремонту, а холодильники, морозильні камери, плити й освітлення мусять працювати незалежно від графіків. Для невеликого кафе це може з'їдати помітну частину щоденного виторгу.
Тому ресторатори вже домовляються з орендодавцями. Хтось просить тимчасової знижки, хтось пропонує на час простою платити лише комунальні. Розрахунок простий: зберегти локацію і повернутися навесні, коли електрика дешевшатиме, а гостей побільшає.
Мережі теж скорочуються
Проблеми не оминули й великих гравців. За словами Насонової, "Сушія" та Pesto Cafe вже закрили частину закладів, а власники "Пузатої Хати" шукають, де зекономити. Втім, ці рішення не варто пояснювати лише новими правилами: на бізнес одночасно тиснуть спад відвідуваності, ціна електрики й загальна економіка.
Ринок почав стискатися ще до постанови. На початку 2026 року за кілька місяців у Києві закрилося близько 400 закладів, із них майже 300 - малі кав'ярні, пекарні й точки фастфуду. Причинами називали збитковість і демонтаж тимчасових споруд. Минулої зими остаточно припинили роботу близько 15% столичних ресторанів.
Нинішні 20% - це прогноз тимчасових зупинок по всій Україні, а не остаточних закриттів. Чимало власників планують перечекати до березня чи квітня. Для відвідувачів це означатиме скорочені години роботи або тимчасово зачинені окремі локації. Заклади з укриттями зможуть приймати гостей і під час жовтої тривоги, а реальні масштаби стануть зрозумілими після 4 грудня.